Загрози цьогорічної вступної кампанії

З електронним документом не подаси апеляцію і не підеш до суду… Кількість медалістів в 2011 році зросла до рекордної позначки… Не діти існують для того, щоб їх хотіли – відібрали, хотіли – не відібрали. Освіта – це сервіс… Думки експертів…

Днями в Україні стартувало ЗНО. Незабаром розпочнеться гаряча пора для абітурієнтів. Експерти зі сфери освіти обговорили особливості цьогорічної вступної кампанії. Найбільш цікаві, на наш погляд, виступи, ми подаємо нижче.

Леся Оробець, голова підкомітету з питань базової освіти Комітету ВРУ з питань науки і освіти

З ЕЛЕКТРОННИМ ДОКУМЕНТОМ НЕ ПОДАСИ АПЕЛЯЦІЮ І НЕ ПІДЕШ ДО СУДУ

Сьогодні зранку я отримала дуже цікавий документ – лист від представника президента України у ВР Юрія Мірошниченка. Найбільший інтерес викликає довідка, де порівнюється позиція президента, тобто публічно оголошені ним вимоги щодо реформи вищої освіти, і положення законопроекту Табачника, і дається коментар. Зачитаю деякі витяги: “повна відсутність автономії ВНЗ”, “МОН збільшує вплив на державні ВНЗ і не сприяє їх самостійності і незалежності”, “ускладнює і погіршує ситуацію”... Такий ляпас Адміністрації Президента тій реформі, яку готує Табачник.

За новим проектом від Табачника є перелік повноважень, які отримуватиме міністерство і сам міністр. Їх сто. З них 80 нових.

Станом на сьогодні є дуже висока загроза різних корупційних схем при вступі до ВНЗ. Довіра людей до можливості чесно вступити в цьому році дуже впала. Тому що зросла категорія людей, які можуть вступати поза ЗНО, через іспити чи взагалі в пільговому форматі. Зросла кількість “лазівок” в правилах вступу до вишів.

Цього року буде проводитися на рівні експерименту електронний вступ. Не варто розраховувати, що все відбудеться гладко. Тому що на рівні закону цієї норми не прописано. Більше того, електронний документ як такий, тобто внесення своїх даних у форму на сайті, не є юридичним документом. З ним не подаси апеляцію, з ним не підеш до суду у випадку, якщо через якісь обставини вас просто викинуть зі списку абітурієнтів. Моя величезна порада – перестрахуйтеся, подайте документи письмово. Ви принаймні матимете можливість довести щось у випадку проблем.

Зросла вага шкільного атестату. Ми маємо ситуацію вже два роки поспіль, коли кількість золотомедалістів в далеких гірських школах зашкалює, особливо в порівняні з провідними київськими школами. Слабші школи намагаються вирівняти шанси своїх учнів. І на жаль, це призводить до ще більшого дисбалансу.

Бал шкільного атестату – це річ, яка страшенно залежить від людського фактору, від симпатій-несимпатій, хвороб-нехвороб, виспаності-невиспаності  тощо. ЗНО є більш коректним показником. І ті дослідження, які проводяться щодо валідності тестування, тобто впливу якості відбору на якість студента, підтверджують, що введення додаткового іспиту чи балу атестату може вплинути в негативний бік.

Микола Фоменко, заступник директора Департаменту вищої освіти МОНМС

УСУНЕННЯ ШКОЛИ ВІД ВСТУПУ – ЦЕ Є НЕГАТИВОМ

Зарахування 200 балів за шкільний атестат прописано в умовах прийому цього року. Неврахування шкільних оцінок призвело до того, що фактично ми почали в школах “натаскувати” дітей на два чи три предмети. Вони перестали вивчати всі інші предмети. Усунення школи від вступу – це є негативом.

Цей рік не типовий. У нас в цьому році буде на 142 тисячі менше випускників повної загальної середньої школи. Фактично мова йде про зменшення на 42%. В першу чергу, коли ми опрацьовували правила прийому, ми воювали за інженерно-технічні і природничо-математичні напрями підготовки, де у нас низькі конкурси і де у нас є небезпека недобору студентів. Тому лише на інженерно-технічні і природничо-математичні напрями підготовки дитині, якщо вона навчалася на підготовчих курсах, додатково буде нараховуватися 20 балів.

Щодо системи електронного вступу. Чому вона розроблялася? Ви пригадуєте ці величезні черги до ВНЗ? Така система існуватиме не лише в нашій країні. Ці системи працюють в багатьох країнах світу. Цим системам довіряють. Будуть помилки – будемо виправляти. Але така спроба сьогодні є логічною на наш погляд.

Ми змогли за останні  роки забезпечити роботу в інформаційному просторі всіх ВНЗ. Ми створили відповідне кадрове забезпечення. Ми зможемо рухатися далі.

Ігор Лікарчук, директор Центру тестових технологій моніторингу якості освіти

КІЛЬКІСТЬ МЕДАЛІСТІВ В 2011 РОЦІ ЗРОСЛА ДО РЕКОРДНОЇ ПОЗНАЧКИ

За останні 4 роки дебатів навколо зовнішнього оцінювання було надзвичайно багато. Від абсолютного несприйняття у 2006 році до 70-75% підтримки ЗНО у 2008 році. Давайте візьмемо середину – 50-60%. Жодна державна програма в Україні такої підтримки населення не мала.

Але починаючи з 2010 року на ЗНО як на успішній програмі Міністерством освіти поставлено крапку.

Зараз наш Центр тестових технологій моніторингу якості освіти аналізує матеріали, як у нас зросла до рекордної позначки кількість медалістів в 2011 році. У 2008-2009 навчальному році, коли ЗНО було одночасно і випускними іспитами в школах, полетіло багато так званих “липових медалістів”. А 2010-2011 навчальний рік – коли дуже мало випускників, кількість медалістів “зашкалює”. Севастополь: 2008-2009 навчальний рік – 5,6% медалістів, 2010-2011 навчальний рік – 10,3%. Кожен 10-й випускник медаліст. Вінниця  2008-2009 – 6%, 2010-2011 – 9,7%. Київ 2008-2009 – 4,7%,  2010-2011 – 7,1%. Донецьк 2008-2009 – 2,8%, 2010-2011 – 5,5%, Харків 2008-2009 – 3,6%, 2010-2011 – 5,3%  і т. д. Ось вам результат впровадження середнього балу атестату.

Я нічого не маю проти середнього балу атестату. Результати навчання у школі потрібно враховувати. Я казав і кажу, що ЗНО не може бути єдиним критерієм вступу до ВНЗ. І не має жодної країни світу (я пізніше назву виключення), де лише зовнішнє оцінювання є єдиним критерієм вступу. Але немає і жодної країни світу, за виключенням не багатьох, де 70% абітурієнтів кажуть про те, що стикалися з фактами корупції під час вступу до ВНЗ. То давайте можливо ми спочатку подолаємо оцю корупцію лише єдиним ЗНО, так, як це зробила Грузія, а вже потім будемо додавати і середній бал атестату, і мотиваційне есе і інші вибрики, які комусь прийдуть у голову. 

Мене завжди неприємно вражає фраза, що запровадження ЗНО призвело до “натаскування” учнів з окремих предметів. Якщо я навчаюся в 11 класі, я гуманітарій, то навіщо мені тягнути математику на 12. Але міністерство сьогодні каже: ні, всі 14 предметів навчального плану треба знати на відмінно, щоб мати відмінний атестат. Це знущання над дітьми. Це засилля тоталітарної педагогіки радянської доби. Невже від того, що ми силою сьогодні примусимо 11-класника вивчити 10 предметів, ми здійснимо реформу в освіті?

20 балів за відвідування підготовчих курсів – це не бонус заради підняття престижу інженерних спеціальностей. Це прихована форма корупційної схеми для тих, хто зміг заплатити за навчання на підготовчих курсах. Бо далеко не всі українські сім’ї мають можливість віддати 3-3,5 тисячі гривень за навчання на цих підготовчих курсах, на більшості з яких розв’язували задачі ЗНО попередніх років.

Павло Полянський, голова правління ГО «Центр освітнього моніторингу»

НЕ ДІТИ ІСНУЮТЬ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ЇХ ХОТІЛИ – ВІДІБРАЛИ, ХОТІЛИ – НЕ ВІДІБРАЛИ. ОСВІТА – ЦЕ СЕРВІС

Що втішно – вже другий рік поспіль не лунають вигуки і заклики, що ЗНО проводиться незаконно. До березня 2010 року були і судові позови під час вступної кампанії, і політики, які сьогодні очолюють освіту, щоденно в ЗМІ нагнітали обстановку, пропонували батькам в разі незадовільних результатів подавати до суду, мовляв, у законі про вищу освіту тестування не прописано. Воно не прописано і сьогодні. Але слава Богу – чомусь замовкли. Чи то справді точка зору залежить від точки сидіння…

Про пошуки свого студента університетами я чув сто разів і завжди казав: це так само методологічно правильно, як було б методологічно правильно, що карета швидкої допомоги має право підбирати тільки свого травмованого. Університети, особливо державної і комунальної форми власності, утримуються коштом платників податків. Не діти існують для того, щоб їх хотіли – відібрали, хотіли – не відібрали. Освіта – це сервіс. Це надання послуг населенню за його ж гроші.

Оцінювання шкільного атестату по 200-бальній шкалі – це безглуздя. На такому можуть наполягати тільки люди, які були востаннє в школі, коли у них лунав випускний дзвінок. І судять про школу так само, якби я судив про проблеми акушерства тільки на тій підставі, що я колись народився у пологовому будинку.

Вчитель не бере хабарі за ці 200 балів. Та не доходять вони до нього! Вчителю дає вказівку директор школи. Директору школу дає вказівку скорегувати бали певним дітям завідувач міського чи районного управління освіти. Я не виключаю, що йому ще дають згори вказівку. Вчитель від того страждає. Він втрачає гідність. Йому заходити на наступний урок. А діти все бачать. Авторитет вчителя стає нуль. 

Кажуть, що бал атестату стільки важить, щоб школярі нібито учили всі предмети. А чому тоді написали в умовах прийому на цей рік, що з непрофільних предметів можна подавати сертифікат нижче 124 балів? Це прямий заклик до дітей взагалі не ходити на уроки з непрофільних предметів і не вчити їх.

Ми можемо цьогоріч отримати картину психологічно неочікувану – більшість батьків будуть задоволені, тому що їх діти вступлять. Ми всі схильні моралізувати на тему прозорості і непрозорості на абстрактному рівні. А коли в конкретного батька і матері буде стояти питання: чи щоб вступ в Україні відбувався прозоро, чи щоб твоя Галя стала студенткою...мабуть, Галю вони люблять більше, ніж прозорі процедури.  

Яна Солнцева

УНІАН в Google News