Що буде з платою за навчання за новим законом?

Міністерська редакція ст. 67 проекту фактично дозволяє адміністраціям вищих навчальних закладів необмежено збільшувати розмір плати за навчання студентів-контрактників…

Останнім часом від представників влади про проект нового Закону "Про вищу освіту"  Міністерства освіти можна почути як і про мертвих – лише хороше. Зокрема, фактичні співавтори проекту – нардепи Максим Луцький  та Андрій Пінчук  – разом з самим Дмитром Табачником  і декількома підконтрольними представниками студентства майже в один голос запевняють, що плата за навчання студентів-контрактників почне змінюватись, але лише раз на рік, і з поправкою лише на індекс інфляції. Дійшло до того, що цю тезу прес-служба Міністерства приписала навіть Антону Делікатному, представнику одразу декількох студентських і молодіжних організацій, які нещодавно влаштовували масові акції протесту проти аналогічної норми попереднього законопроекту "Про вищу освіту".

Пан Табачник незадовго після протестів заявив: "Проект Закону, який розробляє Міністерство освіти і науки, молоді та спорту, не передбачає жодного підвищення плати за навчання впродовж навчального року. Ми категорично проти того, щоб впродовж року піднімалася плата за навчання."

Спершу слід нагадати: чинний закон “Про вищу освіту” каже, що протягом усього строку навчання встановлений у договорі розмір плати має бути незмінним. І досі ця гарантія неодноразово дозволяла студентам-контрактникам вигравати у суперечках з ректоратами, якщо ті намагались незаконно та необґрунтовано збільшувати ціну за навчання. Виграють студенти шляхом або перемовин, або протестів, або судових позовів. Але кожного разу – завдяки чинному закону.

Тобто сьогодні абітурієнт-контрактник письмово домовляється з ВНЗ про виплату певної суми, розмір якої не має змінюватись протягом чотирьох років. І логіка закону, так би мовити, наступна: "Думай, ректоре, про фінансові форс-мажори на чотири роки вперед".

Тим часом Міносвіти або вже відправило, або ось-ось відправить на погодження до центральних органів виконавчої свій проект нового Закону "Про вищу освіту", відповідна норма зі ст. 67 якого сформульована наступним чином: "Розмір плати... встановлюється вищими навчальними закладами... з урахуванням офіційно визначеного індексу інфляції за попередній календарний рік і не може змінюватись протягом строку дії укладеного договору..." На перший погляд – звучить пристойно. Але диявол, як то кажуть, криється в деталях…

Насправді міністерська редакція ст. 67 проекту фактично дозволяє адміністраціям вищих навчальних закладів необмежено збільшувати розмір плати за навчання студентів-контрактників.

Чому? По-перше, міністерське формулювання дозволить ВНЗ прописувати договір про плату за навчання так, щоб він був або короткостроковим (наприклад, терміном на рік), або щоб в будь-який час ректор міг переукласти зі студентом контракт, підписати з ним "додатковий договір", чи в односторонньому порядку змінити ціну за навчання. Подібні речі і зараз роблять деякі недобросовісні ректори в Івано-Франківську, Рівному, Сумах, Дніпропетровську, Києві та інших містах. Але роблять їх поки незаконно. Тому студенти часом і чинять опір, причому опір часто успішний, знову ж таки завдяки чинному закону.

Звісно, Директор департаменту вищої освіти Міністерства Ярослав Болюбаш намагається запевнити в тому, що існує певна традиція укладення контрактів строком на чотири роки для бакалаврів, і ще на декілька років для магістрів і спеціалістів. Але нам не треба забувати, що традиція ця існує через вимогу саме чинного закону. Чи збережеться вона, якщо вимогу скасувати? Очевидно, що ні. Тим більше, що "типові договори", затвердженні Міністерством або Урядом, завжди були не більше, ніж рекомендаціями, необов`язковими до виконання в повному обсязі…

Але це ще не всі сюрпризи від Міносвіти. Небезпека ст. 67 проекту полягає ще й в тому, що формулювання "з урахуванням" саме по собі не є імперативним (обов`язковим). Тобто до індексу інфляції цілком в рамках "законопроекту Табачника" у контракт зможе додатись ще щось – якийсь законодавчо нерегламентований ректорський "ікс". Й "ікс" цей, завдяки вищезгаданій можливості змінювати умови контракту в будь-який час, загалом може "ощасливлювати" студентів навіть частіше, ніж раз на рік.

Згадаймо й те, що дана норма, попри критику громадськості, кочувала з проекту в проект в Міністерстві освіти ще з 2008 року, якщо не раніше. Згадаймо, що цього року лише через масові протести молоді були відкликані законопроекти № 7486-1 та № 5087 з аналогічними за своєю суттю формулюваннями. Згадаймо, що норма була включена в сьогоднішній проект навіть попри спротив представників молодіжних та студентських організацій під час засідань експертної робочої групи Міністерства з питань доопрацювання проекту.

Вас ще дивує, чому протестує молодь?

Михайло Лебедь,

Фундація регіональних ініціатив

УНІАН в Google News