Статус вищого навчального закладу не буде залежати від кількості студентів. Як повідомив УНІАН координатор громадської ініціативи «Студентський захист», член експертної робочої групи з доопрацювання проекту Закону України “Про вищу освіту” Андрій Черних, про це йдеться в новій редакції законопроекту, розробленого Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

Відповідно до тексту законопроекту статус університету отримає той вищий навчальний заклад, який здійснює освітню діяльність, пов`язану із здобуттям  вищої освіти освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра і магістра, освітньо-наукових рівнів доктора філософії, доктора наук із гуманітарних, економічних, природничих, технічних та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв, військової справи, проводить фундаментальні та прикладні  наукові дослідження, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення, сприяє поширенню наукових знань та здійснює культурно-просвітницьку діяльність.

«Класичний університет створюється за умови, якщо у ньому здійснюється підготовка кадрів не менш як за вісьмома галузями освіти і присуджуються у спеціалізованих вчених радах наукові ступені доктора філософії і доктора наук  не менш як з дванадцяти наукових спеціальностей, у тому числі не менш як з двох гуманітарних, економічних, природничих або технічних спеціальностей», – зазначає Андрій Черних.

Відео дня

Водночас профільний університет створюється за умови, якщо у ньому здійснюється підготовка кадрів не менш як за чотирма галузями освіти і присуджуються у спеціалізованих вчених радах наукові ступені доктора філософії і доктора наук  не менш як з восьми наукових спеціальностей, у тому числі не менш як з шести профільних спеціальностей (за винятком мистецьких та військових вищих навчальних закладів (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання).

Також згідно з новою редакцією законопроекту, академія створюється за умови, якщо у ній здійснюється підготовка кадрів не менш як за двома галузями освіти і присуджуються у спеціалізованих вчених радах наукові ступені доктора філософії і доктора наук не менш як з двох наукових спеціальностей (за винятком мистецьких та військових вищих навчальних закладів (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання), вимоги до яких встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки, молоді та спорту.

Відповідно до тексту законопроекту, пропонується затвердити структуру вищої освіти, до якої повинні входити освітньої-кваліфікаційні рівні: молодший бакалавр, бакалавр, магістр та освітньо-наукові рівні: доктор філософії та доктор наук.

 «У законопроекті відсутня норма щодо щорічного збільшення плати за навчання з урахуванням рівня (або коефіцієнту) інфляції та зберігаються чинні положення щодо прав органів студентського самоврядування, в тому числі щодо гарантованого фінансування в розмірі не менше як 0,5% коштів спеціального фонду », – зазначає А. Черних.

Розмір плати за весь строк  навчання або надання додаткових освітніх послуг встановлюється у договорі, що укладається між вищим навчальним закладом та особою, яка навчатиметься, або фізичною (юридичною) особою, що оплачуватиме навчання або надання додаткових освітніх послуг. Типовий договір затверджується спеціально уповноваженим центральним органом у галузі освіти і науки, молоді та спорту. Розмір плати за рік і весь строк навчання або за надання додаткових освітніх послуг оприлюднюється у друкованих засобах масової інформації та інформаційних джерелах вищих навчальних закладів.

«Зрозуміло, що зазначена редакція законопроекту значно покращує права студентів. Наступним кроком повинно стати відкликання (або «провальне» голосування 2 зареєстрованих в парламенті законопроектів про вищу освіту) і внесення нової редакції проекту Закону України «Про вищу освіту» від Президента України або Кабінету Міністрів України», – підсумував координатор “Студентського захисту”.